Країни Південної Азії посилюють обмеження на іноземне фінансування НУО

Уряди країн Південної Азії все частіше впроваджують суворі правила щодо того, як неурядові організації (НУО) отримують та використовують іноземне фінансування. Хоча офіційні особи часто посилаються на боротьбу з відмиванням грошей як на виправдання цієї політики, критики стверджують, що ці заходи фактично перетворюють право на об'єднання на державний привілей, який можна скасувати за власним бажанням. Регуляторні рамки різняться залежно від країни, але мають спільну тенденцію до посилення державного нагляду та адміністративних перешкод.

В Індії Закон про регулювання іноземних внесків, значно посилений у 2020 році, вимагає, щоб організації використовували лише одне визначене урядом відділення банку в Нью-Делі, і забороняє переказ іноземних коштів між організаціями. За останнє десятиліття в країні було скасовано понад 16 000 реєстрацій НУО. Тим часом у Непалі вимагається попереднє схвалення Ради з питань соціального забезпечення та Міністерства фінансів для кожного окремого проєкту, що фінансується з-за кордону. Аналогічно, Пакистан вимагає від міжнародних організацій отримання нового урядового дозволу перед прийняттям фінансування з нових джерел або відкриттям нових офісів. Юридичні експерти припускають, що ці обмежувальні практики часто перевищують міжнародні стандарти, що спонукає до закликів щодо судового перегляду права на міжнародне фінансове співробітництво.