Британські теологи та дослідники дискутують щодо використання терміна «християнський націоналізм»

Термін «християнський націоналізм» дедалі частіше з'являється в британському політичному та медійному дискурсі, спонукаючи теологів та дослідників ставити під сумнів його корисність у контексті Великої Британії. Люк Бретертон, професор Оксфордського університету, порадив єпископам Церкви Англії не використовувати цей термін, стверджуючи, що він позбавлений богословської значущості та функціонує насамперед як ідеологічний інструмент. Він припускає, що запозичення цього ярлика зі Сполучених Штатів, де він часто використовується для стигматизації або означення політичних фракцій, вводить вірян в оману.

Нік Спенсер з аналітичного центру Theos погоджується з тим, що термін часто використовується розпливчасто для опису будь-якої опозиції до ліберального світського світогляду. Він зазначає, що унікальний конституційний устрій Великої Британії, за якого Церква Англії встановлена законом, а єпископи засідають у Палаті лордів, ускладнює застосування американських визначень цього терміна. Недавнє опитування Theos, проведене серед 1765 дорослих жителів Великої Британії, показало, що 17 відсотків респондентів тією чи іншою мірою згодні з тим, що для того, щоб бути «справжнім британцем», необхідно бути християнином. Попри побоювання щодо точності терміна, Спенсер припускає, що, оскільки ярлик уже використовується, він потребує ретельної кваліфікації та роз'яснення.