У звіті наголошується на невідповідностях у захисті свободи віросповідання в Марокко

У новому звіті під назвою «Свобода віросповідання в Марокко», підготовленому дослідниками з Центру глобального правосуддя Університету Ріджент та організації International Christian Concern, стверджується, що правова база Марокко створює значний розрив між конституційними гарантіями та повсякденною практикою. Хоча Конституція 2011 року обіцяє свободу віросповідання, автори стверджують, що конкретні кримінальні кодекси та соціальні норми фактично обмежують релігійне самовираження для тих, хто перебуває поза межами державного ісламу.

У дослідженні виділяється стаття 222 Кримінального кодексу, яка криміналізує публічне порушення посту в Рамадан для осіб, що ідентифікуються як мусульмани. Автори зазначають, що двозначність закону щодо релігійної ідентичності може призвести до правової невизначеності для тих, хто став народженим згори. Крім того, у звіті критикується стаття 220, яка забороняє спроби «похитнути віру мусульманина» за допомогою «засобів спокуси». Дослідники стверджують, що це розпливчасте формулювання надає владі надмірні повноваження для покарання за євангельське служіння та релігійні дискусії, що зрештою обмежує права релігійних меншин та навернених у країні.