Місіонер Саймон Гіллебод розмірковує про віру під час громадянської війни в Бурунді

У своїй книзі «Dangerously Alive» місіонер Саймон Гіллебод розповідає про свій переїзд до Бурунді у 1998 році у віці 25 років. У розпал жорстокої громадянської війни та наслідків регіонального геноциду Гіллебод працював євангелістом в організації «Scripture Union». Він описує свій час у країні як період фізичної та духовної боротьби, зазначаючи, що часто стикався з обстрілами та сутичками під час заснування християнських служінь.

Попри небезпеку, він висловлює думку, що зберігав глибоке відчуття миру, залишаючись у тому, що він називає центром Божої волі. Гіллебод ділиться кількома свідченнями того, що він характеризує як чудесні події, що відбулися, коли в регіон повернувся мир. Він розповідає історію солдата-повстанця, який одужав після стану, близького до смерті, і згодом став президентом-християнином, а також про зцілення жінки на ім'я Мері, яка була сліпою, паралізованою і не могла говорити. Він також переповідає історію жінки на ім'я Вікторія, яка, за його словами, зцілилася після того, як була викрадена і проклята чаклунами. Гіллебод використовує цей досвід, щоб закликати західних християн ставити вічні цінності вище за матеріальний комфорт.